Кассандра: героїчний аналіз у 7 образах Лесі Українки
Драматична поема “Кассандра” Лесі Українки, написана у 1907 році, є одним із найвизначніших творів української літератури. У центрі твору постає трагічний образ Кассандри, героїні давньогрецьких міфів, наділеної даром провидіння. Цей твір уособлює глибину та масштабність творчості видатної української письменниці, чиї роботи залишаються актуальними й сьогодні.
Історія створення:
Леся Українка почала працювати над поемою “Кассандра” у 1903 році, коли перебувала на лікуванні в Криму. Сама авторка згадувала, що перші рядки твору з’явилися під враженням від відвідин руїн Херсонесу. Окрім того, на творчий процес вплинуло захоплення Лесі Українки давньогрецькою культурою та філософією, а також трагедіями Есхіла, зокрема “Агамемнон”.
Поема була завершена у 1907 році в Грузії, куди письменниця поїхала на лікування. Твір не лише відображав інтереси авторки, а й став своєрідним відгуком на тогочасні суспільно-політичні події та настрої. Перша публікація “Кассандри” відбулася у львівському журналі “Літературно-науковий вісник” у 1909 році.
Тематика та ідея:
Основною темою поеми є трагізм людського існування, протистояння між волею богів і прагненнями людини. Через образ Кассандри Леся Українка порушує питання свободи волі, відповідальності за свої вчинки та неможливості змінити долю.
Ключовою ідеєю твору є думка про те, що людина не може уникнути свого призначення, навіть якщо воно трагічне. Кассандра, попри свій дар провидіння, не в змозі відвернути лихо, яке спіткає її рідне місто Трою та її родину. Це символізує безсилля людини перед вищими силами та неминучістю долі.
Жанр і стиль:
“Кассандра” належить до жанру драматичної поеми. Твір поєднує ознаки поезії та драми, має ліричні та епічні елементи. Стиль поеми характеризується високим трагізмом, поєднанням піднесеного та буденного. Авторка вдало використовує елементи давньогрецької філософії та міфології, створюючи атмосферу античного світу.
Художні засоби:
У поемі “Кассандра” Леся Українка майстерно використовує різноманітні художні засоби. Яскраві епітети, такі як “моря синяве лоно”, “очі громовії”, “вінки кривавії”, створюють візуальні образи та передають емоційний стан героїні. Метафори, як-от “душа летить на волю в хмари”, “серце горить і тлінним став огнем”, додають глибини та символізму.
Порівняння, наприклад, “мов жертва вівтарна”, “мов вічності жертва безсмертна”, посилюють трагізм та героїчність Кассандри. Риторичні звертання та запитання (“Хто ти, новий царю над царями?”) додають драматизму та залучають читача до роздумів.
Композиція:
Поема “Кассандра” має чітку структуру, що складається з семи частин. Кожна частина присвячена певному етапу життя героїні, від дитинства до трагічної загибелі. Така композиція дозволяє глибоко розкрити образ Кассандри, показати її внутрішній світ та душевні муки.
Твір розпочинається з опису безтурботного дитинства Кассандри, а потім переходить до моменту, коли вона отримує дар провидіння від бога Аполлона. Кульмінацією є падіння Трої та смерть героїні, що символізує неминучість трагічної долі.
Образи та символіка:
Центральним образом поеми є образ Кассандри – пророчиці, наділеної даром провидіння, але приреченої на нерозуміння та страждання. Її образ уособлює трагічну долю людини, яка бачить істину, але не може змінити хід подій.
Важливими також є образи богів (Аполлон, Афіна), які символізують вищі сили, що керують людськими долями. Троя постає символом людської цивілізації, а її падіння – символом руйнування та безсилля людини перед вищими силами.
Символічними є образи вогню та світла, які асоціюються з пізнанням, а також темряви та ночі, що символізують невідомість і трагізм людського існування.
Мова та ритміка:
Леся Українка вдало поєднує у “Кассандрі” високий поетичний стиль із живою розмовною мовою. Поема написана чотиристопним ямбом, що надає їй плавності та мелодійності. Використання різноманітних рим (перехресних, парних, охоплюючих) створює багатий ритмічний малюнок.
Мова твору насичена фольклорними елементами, що підкреслює глибинний зв’язок з українською культурою. Водночас, авторка вдало поєднує це з елементами античної поезії, створюючи неповторний стиль.
Вплив та значення:
Поема “Кассандра” мала величезний вплив на розвиток української літератури. Вона стала взірцем поєднання високого трагізму з глибоким психологізмом та філософськими роздумами. Твір Лесі Українки розкрив нові горизонти для української поезії, показавши її здатність торкатися вічних тем та проблем людського буття.
Актуальність “Кассандри” не втрачена й сьогодні. Вона змушує замислитися над питаннями свободи волі, відповідальності та трагізму людського існування. Поема закликає цінувати кожну мить життя та боротися за свої переконання, попри жорстокість долі.
Висновок:
Драматична поема “Кассандра” Лесі Українки є шедевром української літератури, що розкриває героїчний образ пророчиці, приреченої на страждання. Через символіку та філософські концепції твір порушує вічні питання людського буття, свободи волі та трагізму існування. Незважаючи на свій давньогрецький сюжет, “Кассандра” залишається актуальною та глибоко резонує з сучасним читачем, закликаючи цінувати життя та боротися за власні переконання.
“Я знаю все, і все передбачаю,
І все буде гірш ніж було.
І знаю, все минуле повтору ще раз,
І все таке невиправне, смертельно гірке.”– Леся Українка, “Кассандра”
Поема Лесі Українки “Кассандра” є неперевершеним зразком українського поетичного генія, що поєднує глибину філософських роздумів із майстерністю художнього слова. Цей твір назавжди залишиться вершиною української літератури, що вражає своєю силою та актуальністю.
