Паралелізм — це стилістичний прийом, який полягає у використанні однакових чи подібних синтаксичних конструкцій, лексичних повторів та ритмічних моделей в художньому творі. Цей прийом створює гармонійність і симетрію в тексті, підкреслює ключові ідеї та образи, а також надає творові особливої музичності та емоційного забарвлення. Паралелізм широко використовується в літературі, особливо в поезії, де він допомагає створити ритмічний малюнок та посилити емоційний вплив на читача.
Різновиди паралелізму в літературі
Синтаксичний паралелізм
Синтаксичний паралелізм полягає у використанні аналогічних синтаксичних конструкцій у суміжних реченнях або рядках. Часто такий паралелізм створюється за допомогою повторення певних частин мови, таких як іменники, прикметники чи дієслова. Наприклад:
Був блакитний вечір, був майовий вечір,
Був вечір із весною і з любов’ю.
Лексичний паралелізм
Лексичний паралелізм ґрунтується на повторенні однакових слів чи словосполучень у суміжних рядках або реченнях. Такий прийом часто використовується для посилення емоційного впливу та створення ритмічного малюнка. Приклад:
Моя любов — березневе проміння,
Моя любов — весняний гомін скрізь,
Моя любов — то вічне оновлення,
То вічний біг життя, його замріяна вись.
Звуковий паралелізм
Звуковий паралелізм полягає у використанні подібних звукових повторів, таких як алітерація, асонанс чи рима, у суміжних рядках або реченнях. Цей прийом створює особливий ритмічний і музичний ефект, підкреслюючи певні звуки та посилюючи емоційний вплив на читача. Наприклад:
Шумить, гуде зелений гай,
І соловейко разом з ним
Солодкі звуки виливає,
Любов’ю серце обгортає.
Функції паралелізму в літературі
Створення ритмічного малюнка
Одна з основних функцій паралелізму — створення ритмічного малюнка в поетичному або прозовому творі. Повторення синтаксичних конструкцій, лексичних одиниць чи звукових елементів надає текстові особливої музичності та гармонійності, що робить його більш приємним для сприйняття та запам’ятовування.
Посилення емоційного впливу
Паралелізм також використовується для посилення емоційного впливу на читача. Повтори певних слів, фраз чи звуків можуть підкреслювати ключові ідеї, образи чи настрої, викликаючи у читача відповідні емоції та асоціації.
Створення художніх образів
За допомогою паралелізму письменники часто створюють яскраві художні образи, які запам’ятовуються читачеві. Повторення певних лексичних одиниць чи синтаксичних структур може підкреслювати характерні риси персонажів, пейзажів або ситуацій, надаючи їм більшої виразності та об’ємності.
Підкреслення ключових ідей
Паралелізм також допомагає виділити та акцентувати увагу на ключових ідеях та концепціях, які є важливими для розуміння твору. Повторення певних елементів у тексті змушує читача звернути на них особливу увагу, що полегшує сприйняття авторського задуму.
Приклади паралелізму в українській літературі
Іван Франко, “Мойсей”
У цьому вірші Іван Франко майстерно використовує паралелізм для створення ритмічного малюнка та підкреслення ключових образів:
Жили були собі невільники,
Раби вони були у фараона,
Робили егїптянам мури й стїни,
Мостили гостинцї широкі,
Будували піраміди величаві.
Ліна Костенко, “Інкрустації”
У збірці “Інкрустації” Ліна Костенко часто використовує паралелізм для посилення емоційного впливу та створення яскравих художніх образів. Наприклад:
Вона була рікою голубою,
а я — потоком, що до неї ліг.
Вона була пшеничною рікою,
а я — лиш хвиля із її приток.
Павло Тичина, “Арфами, арфами…”
У творі “Арфами, арфами…” Павло Тичина використовує звуковий паралелізм, повторюючи слово “арфами” на початку кожного рядка, що створює особливий ритмічний та музичний ефект:
Арфами, арфами, золотими арфами
Грайте, мої друзі, грайте!
Арфами, арфами, срібними арфами
З вікон моїх грайте.
Висновки
Паралелізм є важливим стилістичним прийомом у літературі, який допомагає створити гармонійний ритмічний малюнок, посилити емоційний вплив на читача, підкреслити ключові ідеї та образи, а також надати творові особливої музичності та виразності. Цей прийом широко використовується в поезії та прозі як українськими, так і зарубіжними письменниками для досягнення різноманітних художніх ефектів.
