Література завжди була місцем, де слова набували нового життя, а мова розвивалась і ставала витонченішою. У цьому контексті перифраз, або описова заміна понять, є могутнім інструментом, який допомагає авторам досягти виразності та свіжості у своїх творах. Замість прямого називання речей письменники використовують перифрази, надаючи їм нових барв та глибини.
Що таке перифраз?
Перифраз – це непряма, описова фраза, яка замінює більш пряме слово чи вираз. Вона може мати різну довжину – від кількох слів до цілого речення або навіть абзацу. Перифрази широко використовуються в літературі, поезії та красномовстві для створення яскравих, багатогранних образів і уникнення повторів.
Чому письменники використовують перифрази?
Перифрази мають кілька цілей у літературі:
- Збагачення мови і зробити її живою та яскравою
- Уникнення повторів і монотонності
- Створення образів, метафор та порівнянь
- Надання глибшого значення та підтексту
- Посилення емоційного впливу на читача
Замість прямого називання предмета чи поняття, перифраз змушує читача замислитися, відчути атмосферу та асоціації, пов’язані з цим поняттям.
Приклади перифразів у літературі
Перифрази можна знайти в творах багатьох відомих письменників. Ось кілька прикладів:
Вогняне око дня (сонце) – Джон Мілтон, “Втрачений рай”
Ця субстанція, випорожнена в труби (дим) – Чарльз Діккенс, “Похмурий будинок”
Сімейний диспетчер (господиня) – Вільям Шекспір, “Веселі віндзорські кумасі”
Перифрази в поезії
У поезії перифрази особливо поширені, адже поети прагнуть створити яскраві, багатошарові образи за допомогою мови. Наприклад, Джон Донн використовує перифраз “двоє, що покинули себе і мир” для позначення закоханих у вірші “Екстаз”. А Емілі Дікінсон описує вогник як “хвилину Майбутнього” в одному зі своїх віршів.
Перифрастичні конструкції в текстах
Окрім окремих перифразів, у літературі також зустрічаються перифрастичні конструкції – більш розгорнуті описові звороти, що складаються з кількох речень чи навіть абзаців. Ось приклади:
Ось чоловік, який першим повинен був з’явитися на сцені у золотому капелюсі і червоному плащі, жонглюючи кільцями, що встромлені у кожне око. (Цей перифраз описує ліхтаря на вході до цирку.)
– Рей Бредбері, “Щось жахливе сталося”
У просторих, вигідних і гарних садибах, які милують око своїми червоними цегляними фасадами, добрячими вікнами в дубових рамах, зеленими садами і старовинними парками, де доглянуті рівні газони прикрашають красиві клумби і куточки, створені природою і мистецтвом…(Це перифрастичний опис англійських сільських маєтків.)
– Чарльз Діккенс, “Ярмарок марнославства”
Як бачимо, перифрази – це надзвичайно потужний інструмент для літературної майстерності. Вони дозволяють авторам передавати багатство та глибину своїх світів, граючи з мовою та залучаючи читача до співтворчості.
