Військовозобов’язаний 2025: 7 важливих фактів про службу і облік
У 2025 році поняття військовозобов’язаний охоплює дедалі ширше коло громадян України. Це не лише чоловіки призовного віку, а й певні категорії жінок. Під терміном розуміють осіб, які внесені до військового обліку та можуть бути мобілізовані у разі оголошення часткової або загальної мобілізації.
Хто такий військовозобов’язаний у 2025 році
Термін «військовозобов'язаний»
Військовозобов'язаний — це громадянин України, який перебуває у запасі Збройних Сил України або інших військових формувань та визнаний придатним до проходження військової служби за станом здоров’я. Такий статус набувається після проходження відповідного обліку в територіальному центрі комплектування (ТЦК) та медичного огляду.
До категорії військовозобов’язаних належать:
чоловіки віком від 18 до 60 років, які пройшли строкову або контрактну службу;
чоловіки, які не служили, але стоять на обліку в ТЦК;
жінки, що мають військово-облікові спеціальності (медицина, фармацевтика, ІТ тощо);
резервісти, які можуть бути викликані у разі мобілізації.
Військовозобов’язаний зобов’язаний:
перебувати на обліку;
оновлювати персональні дані;
з’являтись за викликом;
проходити медичну комісію;
дотримуватись чинного військового законодавства.
Водночас, такий громадянин має і права, зокрема:
право на відстрочку;
можливість оскарження рішень ВЛК;
економічне бронювання, якщо він працює у критичній галузі.
Цей термін має важливе значення для національної безпеки та мобілізаційної готовності країни. Розуміння його суті — ключ до свідомого виконання обов’язку перед державою.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовозобов’язаними є громадяни України, які зобов’язані перебувати на військовому обліку, проходити підготовку до військової служби та за потреби — бути призваними. Це поняття включає як діючих військових, так і резервістів, демобілізованих осіб, а також громадян, які не проходили службу, але відповідають віковим та іншим критеріям.
Зі зростанням ролі безпеки та оборони в умовах війни, бути військовозобов’язаним означає не лише виконання обов’язків перед державою, а й усвідомлення відповідальності за безпеку рідної країни. Наприклад, 30-річний Іван з Києва, який не служив в армії, після отримання повістки у 2024 році став на облік і тепер перебуває в резерві. Його статус передбачає обов’язок з’являтись на навчальні збори та підтримувати актуальні дані в територіальному центрі комплектування (ТЦК).
Знання свого статусу, прав і обов’язків допоможе кожному уникнути непорозумінь з органами ТЦК, а також діяти в межах чинного законодавства.
2. Вік та критерії для військового обліку
У 2025 році в Україні діють чіткі правила щодо того, хто підлягає військовому обліку. Відповідно до статті 14 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», на військовий облік зобов’язані стати:
- чоловіки-громадяни України віком від 17 до 60 років (починаючи з року, коли їм виповнюється 17 років);
- жінки віком від 18 до 60 років, які мають медичну, фармацевтичну чи іншу спеціальність, що визначена у переліку Міністерства оборони України.
Наприклад, студент технікуму, якому у 2025 році виповнюється 17 років, зобов’язаний з’явитися до ТЦК для постановки на первинний облік. Так само жінка-фармацевт 35 років повинна зареєструватися у військкоматі як військовозобов’язана особа.
Окремі винятки становлять особи, які мають інвалідність, критичні хвороби або втрату працездатності — вони можуть бути звільнені від обліку на підставі висновків медичних комісій.
У разі зміни місця проживання, одруження, народження дитини, завершення навчання, отримання нового диплома або працевлаштування за фахом — усі ці зміни зобов’язують військовозобов’язаного оновити свої дані в ТЦК протягом 7 днів, як це передбачено чинним законом.
Нехтування цими нормами може призвести до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП — штрафи варіюються від 510 до 850 гривень.
3. Процедура взяття на військовий облік
Процес взяття на військовий облік у 2025 році проходить у кілька етапів. Він стосується не тільки юнаків після досягнення 17-річного віку, а й інших осіб, які раніше не були зареєстровані у ТЦК, зокрема жінок медичних спеціальностей.
Основні кроки взяття на облік:
- Подання документів. Особа повинна з’явитися до ТЦК за місцем реєстрації. З собою слід мати:
- паспорт громадянина України;
- РНОКПП (ідентифікаційний код);
- документи про освіту;
- медичну довідку або амбулаторну картку;
- фотографії 3х4 (2 шт.);
- документи про сімейний стан (свідоцтво про шлюб, дітей — за наявності).
- Проходження медкомісії (ВЛК). Комісія визначає придатність особи до військової служби (категорії А, Б, В, Г, Д). Наприклад, особа з хронічною бронхіальною астмою може отримати категорію «В» (обмежено придатний), що звільняє від строкової служби, але дозволяє мобілізацію за потреби.
- Постановка на облік. Після медичного огляду, дані особи вносяться в Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних. Військовий квиток або тимчасове посвідчення видається особі в установленому порядку.
У 2025 році введено також електронні кабінети для військовозобов’язаних, де можна подати інформацію дистанційно — це особливо зручно для тих, хто перебуває за кордоном або не має змоги особисто відвідати ТЦК.
4. Обов’язки військовозобов’язаних
Згідно з чинним законодавством, військовозобов’язаний зобов’язаний не лише пройти реєстрацію в ТЦК, але й постійно оновлювати свої дані. Це вимога передбачена статтею 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
До основних обов’язків належать:
- Явка до ТЦК за повісткою або в разі самостійної зміни життєвих обставин;
- Повідомлення про зміну місця проживання, навчання, роботи, сімейного стану тощо;
- Проходження медичних обстежень;
- Участь у навчальних зборах, якщо є припис з ТЦК;
- Збереження військових документів та пред’явлення їх за вимогою уповноважених органів.
Наприклад, якщо Іван, зареєстрований у Львові, переїхав на постійне проживання в Київ, він повинен протягом 7 днів повідомити ТЦК про зміну адреси. Якщо цього не зробити, може бути накладено штраф.
У разі ігнорування повісток або спроб ухилення від обліку, до особи може бути застосована як адміністративна, так і кримінальна відповідальність (ст. 335 ККУ — ухилення від призову на строкову службу).
5. Права військовозобов’язаних
Попри численні обов’язки, військовозобов’язані також мають визначені законом права. Ці права дозволяють захистити себе від неправомірних дій посадових осіб ТЦК, отримати консультації та юридичну допомогу, а також законно користуватись пільгами.
Основні права:
- Отримання повної інформації про статус, облік та мобілізаційні обов’язки;
- Звернення з проханням про відстрочку за сімейними, медичними або соціальними обставинами;
- Оскарження рішень ВЛК, якщо особа не згодна з діагнозом чи категорією придатності;
- Отримання юридичної допомоги у спірних питаннях;
- Звернення з проханням про бронювання у разі роботи в критично важливих сферах економіки.
Приклад: військовозобов’язаний Микола працює в енергетичній компанії, яка входить до переліку стратегічних підприємств. Його роботодавець може подати документи до Міноборони для бронювання, і Микола отримає відстрочку від мобілізації.
Всі ці норми спрямовані на забезпечення балансу між обороноздатністю країни та правами громадян.
6. Мобілізація: кого призивають у 2025 році
У 2025 році правила мобілізації в Україні визначаються кількома ключовими законодавчими актами — передусім Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та оновленим Законом «Про військовий обов’язок і військову службу». У нинішніх умовах військовий облік став частиною повсякденного життя мільйонів громадян, а мобілізація є механізмом захисту держави від зовнішньої агресії.
Військовозобов’язаний може бути призваний на військову службу під час загальної або часткової мобілізації. В першу чергу призову підлягають:
- Чоловіки віком від 25 до 60 років, які мають бойовий досвід або проходили службу;
- Резервісти першої черги (ветерани АТО, ООС);
- Громадяни, які закінчили військові кафедри в університетах.
При цьому існує низка пріоритетів. Наприклад, якщо особа має рідкісну військово-облікову спеціальність (радіозв’язок, сапер, технік з ремонту техніки), вона може бути мобілізована швидше, ніж інші.
Жінки мобілізуються лише добровільно, за винятком медичних фахівців. Зокрема, якщо жінка є акушером, лікарем або фармацевтом — її можуть мобілізувати обов’язково, якщо вона зареєстрована у військкоматі.
Механізм мобілізації починається з вручення повістки — особисто під підпис. Після цього військовозобов’язаний зобов’язаний з’явитись у ТЦК для проходження медичного огляду. Якщо особа визнається придатною, видається наказ про мобілізацію, і громадянин направляється у визначену військову частину.
7. Відстрочка від мобілізації: підстави та процедура
Хоча мобілізація є обов’язковою процедурою, чинне законодавство передбачає низку законних підстав для відстрочки. Згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військовозобов’язаний може отримати тимчасову відстрочку за наступних обставин:
- Сімейні обставини:
- на утриманні є троє або більше дітей віком до 18 років;
- одинокий батько або мати;
- догляд за непрацездатними родичами (за рішенням медико-соціальної експертизи).
- Освітні підстави:
- особа є студентом денної форми навчання;
- проходження аспірантури або докторантури.
- Медичні причини:
- тимчасова непридатність (після хірургії, травми тощо);
- лікування тяжких хронічних захворювань (наприклад, онкологія, туберкульоз).
- Трудова діяльність:
- особа працює у критично важливій галузі (енергетика, транспорт, медицина, зв’язок);
- підприємство оформило бронювання працівника.
Для оформлення відстрочки військовозобов’язаний повинен подати заяву до ТЦК разом із підтверджуючими документами: медичними довідками, свідоцтвами про народження дітей, довідкою з місця роботи або навчання. Рішення про надання відстрочки ухвалюється комісією протягом 10–15 днів.
Важливо пам’ятати: надання відстрочки не звільняє особу від обов’язків військового обліку. Після завершення дії підстав, які дали право на відстрочку, громадянин може бути мобілізований повторно.
8. Жінки на військовому обліку
З 2022 року в Україні діють нові норми щодо обов’язкового обліку жінок із певними професіями. Ці правила залишаються чинними і в 2025 році. Тепер військовозобов’язаними можуть вважатися не лише чоловіки.
Відповідно до наказу Міноборони №313, жінки, які мають одну з професій з переліку (медицина, фармацевтика, хімія, IT, телекомунікації, біологія), зобов’язані стати на військовий облік. Наприклад, якщо жінка працює медсестрою або лаборантом у лікарні — вона повинна зареєструватися в ТЦК.
У випадку мобілізації жінки можуть бути призвані лише за необхідності та переважно на нестройові посади (медики, аналітики, перекладачі, ІТ-фахівці). Усі жінки проходять медогляд і визначення ступеня придатності, як і чоловіки.
Жінки, які не стали на облік, можуть бути оштрафовані відповідно до статті 210 КУпАП на суму до 850 грн. Роботодавці, які приймають на роботу жінок з «військовими» спеціальностями, також зобов’язані перевірити, чи стоїть працівниця на обліку.
Ця норма викликає багато запитань, але закон чітко визначає: жінки в Україні — рівноправні учасники оборонної системи, особливо в умовах війни. Тому облік стає не тільки юридичним, але й моральним обов’язком.
9. Військово-лікарська комісія (ВЛК): коли та як проходити
Проходження ВЛК — це обов’язковий етап для кожного, хто має статус військовозобов’язаного. Це медична комісія, яка визначає придатність особи до військової служби.
Комісія оцінює:
- фізичний стан;
- наявність хронічних або гострих захворювань;
- психічне здоров’я;
- наслідки травм або інвалідності.
Процедура проходження ВЛК передбачає кілька етапів:
- Направлення з ТЦК — видається повістка або запрошення;
- Огляд фахівцями — терапевт, хірург, психіатр, невропатолог, офтальмолог тощо;
- Аналізи та обстеження — флюорографія, аналіз крові, ЕКГ, УЗД;
- Висновок комісії — категорії А (придатний), Б (придатний з обмеженнями), В (обмежено придатний), Г (тимчасово непридатний), Д (непридатний).
Наприклад, особа з тяжкою формою цукрового діабету може отримати категорію «Д», що повністю звільняє від мобілізації.
Рішення ВЛК можна оскаржити — для цього подається заява до апеляційної комісії в обласному ТЦК або до суду. Важливо проходити обстеження чесно, без підробок і «договорняків» — за фальсифікацію медичних документів передбачена кримінальна відповідальність.
10. Оновлення даних у ТЦК та електронний облік
У 2025 році в Україні впроваджено оновлений формат ведення обліку — електронний реєстр військовозобов’язаних. Кожен військовозобов’язаний має особистий кабінет на порталі «Резерв+» або через портал «Дія», де можна:
- оновити дані про місце проживання;
- додати або змінити контактну інформацію;
- подати заяву на відстрочку;
- отримати повістку чи іншу інформацію.
Паперові методи також залишаються в силі, але цифровізація спрощує багато процесів. Наприклад, у разі зміни адреси громадянин тепер може зайти в електронний кабінет, натиснути кнопку «Змінити адресу», завантажити документ про нову реєстрацію і підтвердити зміни.
Відповідальність за несвоєчасне оновлення даних залишається — за порушення строків передбачені штрафи. Тому надзвичайно важливо бути уважним і стежити за актуальністю своєї інформації в ТЦК.
11. Виїзд за кордон для військовозобов’язаних
У 2025 році виїзд за кордон для осіб зі статусом військовозобов’язаний суворо регламентований. Чинні норми базуються на постановах Кабінету Міністрів України, прикордонних правилах та військовому законодавстві. Головний принцип — заборона виїзду для більшості чоловіків віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану.
Винятки з цього правила чітко визначені:
- Особи, які мають інвалідність (підтверджено медичною довідкою МСЕК).
- Багатодітні батьки (3 і більше дітей віком до 18 років).
- Одинокі батьки з дитиною до 18 років.
- Студенти іноземних ВНЗ (за наявності відповідного запрошення, візи, дозволу на навчання).
- Виїзд на лікування (потрібна довідка від МОЗ, запрошення від іноземного медзакладу, підтвердження лікування).
- Працівники критичної інфраструктури з бронюванням.
Прикордонна служба має право перевіряти статус особи за даними з електронного реєстру. Якщо військовозобов’язаний не оновив інформацію або порушив умови відстрочки — йому буде відмовлено у виїзді.
Приклад: Павло має двох дітей, працює в ІТ-компанії, яку бронювали для безперебійної роботи в енергетичній сфері. Він отримав офіційний документ про бронювання та зміг тимчасово виїхати за межі України у відрядження до Європи.
Окремо варто згадати, що на момент виїзду особа повинна мати при собі документи: військовий квиток, посвідчення про відстрочку або документи, що підтверджують статус винятку.
12. Економічне бронювання працівників критично важливих сфер
У 2025 році, з урахуванням триваючого воєнного стану, в Україні діє спеціальний механізм, який дозволяє здійснювати економічне бронювання військовозобов’язаних працівників. Його суть — збереження ключових спеціалістів у критичних галузях, без яких стабільне функціонування держави в умовах війни було б неможливим. Це стосується енергетики, медицини, телекомунікацій, ІТ, транспорту, агросектору та фінансової сфери.
Економічне бронювання надає тимчасове звільнення від мобілізації, але не скасовує самого статусу військовозобов’язаного. Людина залишається на обліку, проходить медогляд, оновлює дані, однак не підлягає мобілізації на період дії броні.
Щоб отримати бронювання, працівник повинен відповідати таким умовам:
- бути військовозобов’язаним з актуальними обліковими даними в ТЦК;
- працювати у компанії, яка офіційно визнана критично важливою для економіки;
- виконувати функції, що мають стратегічне значення для діяльності установи;
- бути включеним у погоджений список осіб, поданий роботодавцем на затвердження.
Процедура виглядає так: роботодавець подає документи до обласної військової адміністрації, далі — погодження з Генштабом ЗСУ. Якщо рішення позитивне, працівнику видається довідка, яку потрібно подати до ТЦК для оформлення броні.
Наприклад, Віталій — інженер-теплотехнік у стратегічному підприємстві. Його керівництво ініціювало економічне бронювання, надавши обґрунтування необхідності. Через кілька тижнів він отримав документ, який офіційно звільняє його від мобілізації на 6 місяців з можливістю продовження.
Однак важливо: бронювання — не привілей, а відповідальність. Воно не скасовує обов’язків перед ТЦК, і може бути скасоване в разі порушень або зміни обставин.
13. Відповідальність за порушення військового обліку
Статус військовозобов’язаний автоматично накладає обов’язок дотримання певних правил. За порушення вимог військового обліку в Україні передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. WhatsApp Web на ПК Ватсап веб
Основні правопорушення:
- Неявка до ТЦК за повісткою — ст. 210 КУпАП (штраф 510–850 грн).
- Несвоєчасне оновлення персональних даних — ст. 210-1 КУпАП (штраф до 1700 грн).
- Відмова від проходження медкомісії — штраф або примусовий привід.
- Ухилення від мобілізації — ст. 336 ККУ (позбавлення волі на строк до 5 років).
Також карається:
- фальсифікація медичних довідок (ст. 358 ККУ);
- надання неправдивих даних у ТЦК;
- втручання в роботу ТЦК (ст. 114-1 ККУ).
Наприклад, громадянин Сергій змінив місце проживання і не повідомив ТЦК. Через три місяці при спробі виїзду за кордон його зупинили на кордоні і виписали штраф, додатково призначивши повторну явку до комісії.
Варто пам’ятати: незнання закону не звільняє від відповідальності. Кожен військовозобов’язаний повинен бути обізнаним у своїх обов’язках.
14. Зміни в законодавстві у 2025 році
У 2025 році Верховна Рада України прийняла низку законодавчих змін, що стосуються військового обліку та мобілізації. Головна мета — посилення обороноздатності та адаптація до сучасних викликів війни.
Ключові зміни:
- Обов’язкове внесення військовозобов’язаних до електронного реєстру;
- Збільшення штрафів за порушення порядку обліку;
- Спрощення процедури бронювання для малого бізнесу;
- Можливість подачі документів онлайн через «Дію»;
- Введення е-кабінету військовозобов’язаного для самостійного оновлення даних;
- Розширення переліку жіночих спеціальностей, обов’язкових до обліку;
- Оновлений порядок проведення ВЛК — з акцентом на прозорість та незалежність оцінок.
Також держава розширила програму соціального захисту мобілізованих: їм надаються податкові пільги, допомога родинам, відстрочка кредитних платежів тощо.
Зміни свідчать про перехід на новий рівень взаємодії держави та громадянина — цифровий, прозорий та регламентований.
15. Висновок та поради для військовозобов’язаних
Підсумовуючи, у 2025 році статус військовозобов’язаний означає не лише обов’язок перед державою, а й повну відповідальність за дотримання закону, знання своїх прав і можливість впливати на своє майбутнє.
Що важливо пам’ятати:
- завжди оновлюйте дані в ТЦК;
- не ігноруйте повістки;
- зберігайте документи та ведіть облік медичних висновків;
- консультуйтесь із юристами при спірних ситуаціях;
- слідкуйте за новинами та законодавчими оновленнями
Нехай кожен військовозобов’язаний буде свідомим, підготовленим і обізнаним. Саме такі громадяни є запорукою сильної, незалежної держави.
Уся інформація в цій статті подана виключно з ознайомчою метою. За роз’ясненнями та правовими порадами радимо звертатися до професійних юристів або адвокатів, які мають відповідну кваліфікацію та досвід.
Поширені запитання та відповіді
Відповідь 1: Військовозобов’язаними в Україні вважаються громадяни, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період. До цієї категорії належать чоловіки віком від 25 до 60 років, які перебувають на військовому обліку, а також особи від 18 до 25 років, якщо вони вже мають статус військовозобов’язаного (наприклад, після проходження строкової служби чи військової кафедри). Військовозобов’язані можуть бути залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідь 2: Для взяття на військовий облік військовозобов’язаний має особисто прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем реєстрації або фактичного проживання. Під час процедури проходить медичний огляд, визначається ступінь придатності до служби, оформлюється військово-обліковий документ і дані вносяться до електронного реєстру. Дистанційно стати на облік неможливо, навіть якщо особа перебуває за кордоном.
Відповідь 3: Граничний вік для військовозобов’язаних становить 60 років. Мобілізації підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які не мають відстрочки або броні. Чоловіки 18–24 років можуть бути мобілізовані лише за наявності бойового досвіду або проходження служби. Для окремих категорій військових спеціальностей граничний вік може бути вищим, залежно від звання (наприклад, для вищого офіцерського складу — до 65 років).
Відповідь 4: Військовозобов’язані мають право на збереження місця роботи та посади під час служби, оплату середньої заробітної плати роботодавцем з подальшим відшкодуванням державою, зарахування часу служби до страхового та трудового стажу, а також на повернення на попереднє місце роботи після звільнення з армії. У разі хвороби під час зборів зберігається право на допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Відповідь 5: Військовозобов’язані зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК та СП для оновлення даних, проходження медогляду, взяття на облік, а у разі мобілізації — прибути до визначених пунктів збору у строки, зазначені у повістці чи мобілізаційному розпорядженні. Також вони мають дотримуватися правил військового обліку та повідомляти про зміну місця проживання чи інших важливих даних.
Відповідь 6: За порушення військового обов’язку, ухилення від мобілізації, неявку за повісткою або невиконання інших вимог законодавства військовозобов’язані можуть нести адміністративну чи кримінальну відповідальність. У разі скоєння військових злочинів під час служби чи зборів відповідальність настає за статтями Кримінального кодексу України, як для військовослужбовців.
Відповідь 7: Відстрочка або звільнення від військового обов’язку надається за станом здоров’я, сімейними обставинами (наявність трьох і більше дітей, догляд за особами з інвалідністю), у разі навчання на денній формі, для деяких категорій працівників критичної інфраструктури, а також у випадку бронювання працівника підприємством, яке забезпечує обороноздатність країни. Підстави визначаються законом і підтверджуються відповідними документами.