“Не вернувся з бою” Володимира Сосюри: воєнні мотиви та трагізм війни

Аналіз вірша “Не вернувся з бою” Володимира Сосюри є глибоким занурення у трагічний пафос війни, відлунням якого став цей твір. Написаний у 1921 році, вірш став одним із найвідоміших зразків української поезії про Першу світову війну та національно-визвольні змагання 1917-1921 років. Автор, який сам пережив жахи Великої війни, зумів передати весь трагізм воєнного конфлікту, втрати та горе, що оповили українську землю.

Історія створення

Вірш “Не вернувся з бою” Володимир Сосюра написав у 1921 році, незабаром після завершення Першої світової війни та національно-визвольних змагань в Україні. Сам поет брав участь у цих подіях як вояк Армії УНР, а пережиті ним страхіття війни стали потужним поштовхом для створення цього твору. Вірш увійшов до першої збірки Сосюри “Поема про Червону Калину” (1922), яка стала своєрідною літописою воєнних часів та революційних подій в Україні.

Після публікації збірки вірш “Не вернувся з бою” здобув широку популярність серед читачів, проте згодом був піддавався критиці з боку радянської влади за “націоналістичні” мотиви. У 1933 році, під час сталінських репресій, поета було звинувачено у “буржуазному націоналізмі” та ув’язнено. Лише після звільнення у 1944 році Сосюра зміг повернутися до літературної діяльності.

Тематика та ідея

Основною темою вірша “Не вернувся з бою” є трагізм війни, жертви та горе, що вона приносить. Автор зображує страждання матері, яка втратила на полі бою свого сина-воїна. Центральною ідеєю твору є засудження війни та її руйнівної сили, що забирає життя молодих людей та зчиняє нестерпний біль їхнім рідним.

Поряд із основною темою, у творі присутні й інші важливі мотиви: мотив материнської скорботи, мотив пам’яті про загиблих воїнів, мотив жертовності та самопожертви в ім’я батьківщини. Сосюра також порушує проблему національного самоусвідомлення та боротьби за незалежність України.

Жанр і стиль

За жанром вірш “Не вернувся з бою” належить до ліричної поезії. Однак у ньому присутні й елементи епічного та драматичного жанрів. Автор використовує розлогі описи, наративні елементи та діалоги, що наближають твір до епічної традиції. Водночас, напружена емоційність, драматичні сцени та внутрішні переживання героїв надають віршу драматичного забарвлення.

Стиль поезії Сосюри у “Не вернувся з бою” характеризується глибоким ліризмом, емоційністю та експресивністю. Автор вдало поєднує реалістичні деталі з романтичними образами та символами, створюючи яскраві художні картини та настрої.

Художні засоби

У вірші “Не вернувся з бою” Володимир Сосюра використовує широкий спектр художніх засобів для посилення емоційного впливу та образності твору. Серед них можна виділити:

• Епітети: “мрії юні”, “степи безмежні”, “траурний мотив”, “криваві рани” тощо.
• Метафори: “юність обірвалась”, “вигорів колись квітучий сад душі”, “розправив крила чорний крук” та інші.
• Порівняння: “мов біль обпік лице гарячим вітром”, “мов журавлиний клин, летів до бою”, “мов сонце, погасло життя”.
• Персоніфікації: “смерть косою черкнула”, “вітер плаче”, “хмари плачуть”.
• Алітерації: “буря виллється і згрінеться”, “чорниці в чорний чад оджили” та інші.

Ці художні засоби допомагають автору створити яскраві, емоційно насичені образи, що передають весь трагізм війни, біль втрати та безмежний сум матері, яка оплакує загиблого сина.

Композиція

Вірш “Не вернувся з бою” має чітку композиційну структуру, що сприяє розкриттю його змісту та ідеї. Твір складається з трьох основних частин:

1. Експозиція: автор знайомить читача з головною героїнею – матір’ю, яка чекає сина з війни, та встановлює емоційний тон твору.
2. Зав’язка: приходить звістка про загибель сина на полі бою, що провокує розвиток сюжету та поглиблення трагічного настрою.
3. Кульмінація та розв’язка: матір оплакує сина, переживає біль втрати та прощається з ним. Завершується вірш філософськими роздумами про безглуздість війни та пам’ять про загиблих героїв.

Така композиційна будова дозволяє автору поступово розгортати трагічний сюжет, поглиблювати емоційний вплив на читача та розкривати ідейне наповнення твору.

Образи та символіка

Центральним образом вірша є образ матері, що втратила на війні сина. Її страждання, скорбота та материнський біль стають уособленням трагедії війни та її руйнівного впливу на людські долі. Образ загиблого сина-воїна символізує жертовність та самопожертву в ім’я батьківщини, а також незламність духу українського народу.

У творі також присутні символічні образи природи, що допомагають передати емоційний стан героїв та загальний настрій поезії. Так, образи вітру, хмар, степів та інших природних явищ символізують тугу, горе та безмежний сум матері, а також втрачену юність та обірвану долю сина.

Окремо варто відзначити символіку кольорів у вірші. Чорний колір (чорний крук, чорний чад) символізує смерть, горе та трагедію, тоді як білий (білі тумани) – чистоту та невинність загиблого юнака.

Мова та ритміка

Мова вірша “Не вернувся з бою” Володимира Сосюри відзначається багатством та виразністю. Автор вдало поєднує народно-розмовні елементи з піднесеною поетичною лексикою, що надає твору особливого колориту та емоційної насиченості.

Ритмічна організація твору базується на чотиристопному ямбі, що надає віршу плавності та мелодійності. Проте автор вміло варіює ритм, використовуючи анакрузи, піррихії та інші відступи від класичного ямбу. Це створює ефект напруженості та драматизму, посилюючи емоційний вплив на читача.

Важливу роль у поезії відіграє рима, яка є як точною, так і неточною (асонансною та консонансною). Сосюра майстерно використовує різні види рим, що додає віршу музикальності та ритмічної виразності.

Окрім того, у творі присутні численні алітерації, асонанси та інші фонетичні засоби, що створюють особливі звукові образи та настрої, глибше занурюючи читача в емоційну атмосферу вірша.

Вплив та значення

Вірш “Не вернувся з бою” Володимира Сосюри мав значний вплив на розвиток української літератури та суспільну свідомість. Він став одним із найяскравіших зразків воєнної ліричної поезії, що зображує трагізм війни, людські страждання та втрати з неперевершеною емоційною силою.

Твір Сосюри здобув широку популярність серед читачів та став своєрідним голосом пам’яті про загиблих героїв і жертв Першої світової війни та національно-визвольних змагань в Україні. Його слова про безглуздість війни та необхідність зберігати пам’ять про полеглих воїнів стали надбанням української літератури та культури.

Актуальність вірша “Не вернувся з бою” не втрачається і в сучасному контексті. Його гуманістичне звучання, засудження будь-яких воєнних конфліктів та заклик до миру й людяності резонують із сучасними реаліями та проблемами, що переживає світова спільнота.

Висновок

Аналіз вірша “Не вернувся з бою” Володимира Сосюри розкриває глибину та силу цього твору, що став одним із найяскравіших зразків української поезії про трагізм війни та горе людських втрат. Через образ матері, що оплакує загиблого сина, автор торкається вічних тем материнської скорботи, жертовності та самопожертви в ім’я батьківщини.

Сосюра майстерно використовує різноманітні художні засоби, створюючи яскраві образи та емоційно насичені картини. Вдала композиційна побудова, багата мова та виразна ритміка додають твору неперевершеної сили та краси, занурюючи читача у вир трагічних подій та переживань героїв.

Вірш “Не вернувся з бою” став символом пам’яті про загиблих воїнів, закликом до миру та засудженням будь-яких воєнних конфліктів. Його гуманістичне звучання та актуальність не втрачаються і в сучасному світі, що потерпає від війн та насильства.

Завдяки своїй художній довершеності та глибокому ідейному наповненню, цей твір Володимира Сосюри залишається одним із найяскравіших зразків української воєнної лірики та вагомим внеском у скарбницю світової літератури.